Велика Васильківська, 43

Історія погрому

Упродовж погрому були пограбовані всі єврейські квартири будинку.

Вранці 3.10 неподалік зупинився загін під командуванням офіцерів, коней було більше, ніж людей. Офіцер махнув рукою і солдати розбіглися. Зайшли в будинок 50, звідти вийшли через 3 хвилини з якимись тюками. Далі вони входили і виходили з двору будинку 50. Інша група солдатів зупинила студента, він після розмови з ними зняв тужурку і одягнув пальто на сорочку, після чого пішов.

Близько 30 осіб кинулися і стали стукати в двері будинку 43. Офіцери спостерігали. Солдатам відчинили двері, бо вони були зламані. Погрожуючи револьвером, вимагали вказати на єврейські квартири, потім просто побігли по квартирам. Діяли поспішно. Пограбували квартири лікарів, адвокатів, техніків та інших (здебільшого людей вільних професій). Вривалися, вимагали грошей, обшукували кишені. Зривали коштовності, забирали перші-ліпші речі. Шафи громили шашками і прикладами через поспіх. Квартиру 13 не чіпали, адже там жила хрещена єврейка Шварц, також не зачепили квартиру 1, тому що власниця Рубінштейн була на 6 поверсі. Деяким мешканцям завдали удари шашкою. Іншою групою солдатів були розграбовані гастрономічний магазин Шкляревського і майстерню кравця Рабіновича. Коли почали ламати скло магазину, якийсь офіцер підійшов, тримаючи годинник у руках, і, нервуючи, дав сигнал. Після нього всі військові розійшлися по конях.